Ви переглядаєте: Головна сторінка Звіти директора Інформаційно-аналітична довідка за 2012 рік. Частина ІІ

Інформаційно-аналітична довідка за 2012 рік. Частина ІІ

E-mail Печать

Інформаційно-аналітична довідка про діяльність ДНЗ "ВПУ №9 м. Кіровоград" за 2012 рік. Частина ІІ. Розділ 1.3. Організація роботи психологічної служби

 

 

 

 

 

1.3. Організація роботи психологічної служби

Сучасне українське суспільство переживає глибокі трансформаційні процеси в усіх сферах свого існування - в економіці, 1.3. Організація роботи психологічної службиполітиці, культурі, освіті, науці. Швидкоплинні зміни суспільних процесів породили низку негативних явищ, і в першу чергу це позначається на  молоді. Значною проблемою сучасності є проблема педагогічно доцільної й неконфліктної адаптації особистості молодої людини до суспільних змін, її підготовка до самостійного життя в суспільстві, формування відповідальної, творчої морально розвиненої особистості. Впродовж останніх років у молодого покоління, з одного боку, значно зросли потреби в самоствердженні, самовизначенні, самореалізації, з іншого - з'явилися факти поступової примітивізації їх свідомості та самосвідомості. Наслідком останньої є втрата підростаючим поколінням почуття відповідальності, інфантилізм, егоїзм, духовна спустошеність, низька комунікативна компетентність, що проявляється в низькій повазі до своєї особистості та оточуючих. Як показують дослідження, в юнацькому віці зростає ціннісне ставлення до себе та іншої особистості, яке визначається в готовності прийти на допомогу іншій людині, сприйнятті точки зору, яка відрізняється від власної, прагненні знайти компроміс, щоб задовольнити всіх учасників ситуації, визнанні значущості та інтересів іншої особистості. Це робить можливим використання комплексних методів психопрофілактики та корекції для впливу на особистість, що розвивається.

У своїй діяльності психолог керується Конституцією України, Законодавством України, Законом України «Про освіту», Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Положенням про психологічну службу системи освіти України, Етичним кодексом психолога, рішенням органів управління освітою всіх рівнів з питань навчання та виховання учнів, методичними рекомендаціями міського та обласного центру практичної психології та соціальної роботи, адміністративним, трудовим законодавством, правовими актами ВПУ,  посадовою інструкцією.

Психологічна служба, яка є органічною складовою системи освіти України, покликана  допомагати у вирішенні актуальних завдань сучасної освітянської галузі. Методична проблема, над вирішенням якої працює психолог: «Розвиток в учасників навчально-виховного процесу ціннісного ставлення до себе та оточуючих, що є умовою формування компетентної та самодостатньої особистості».

Враховуючи вище сказане, метою роботи практичного психолога є  підвищення ефективності навчально-виховного процесу,  захист психічного й духовного здоров'я усіх його учасників, формування здібностей до саморозвитку підростаючої особистості. Відповідно, основними завданнями є: підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу  (учнів, викладачів, батьків, педагогічної громадськості); психолого-педагогічна діагностика особистісного розвитку, визначення проблемних зон розвитку учнів, виявлення «груп ризику»; розробка та впровадження розвивальних, корекційних програм навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, вікових, статевих особливостей учнів; превентивне виховання, профілактика злочинності, алкоголізму та наркоманії, інших залежностей та шкідливих звичок серед учнів; консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу.

Психолог училища виконує декілька основних видів роботи: психодіагностична, консультаційна, корекційно-відновлювальна та розвивальна, психологічна просвіта.

І. Психодіагностична робота об’єднує в собі індивідуальні й групові психологічні вимірювання та соціально-психологічні дослідження.

Для визначення особистісних якостей, психічних станів, рівня соціальної адаптації в учнів І курсу проводились наступні дослідження.

- Анкетування учнів для виявлення соціальної ситуації розвитку (район проживання, кількість дітей в сім’ї та статус сім’ї, інтереси учня, схильності, плани на майбутнє та його думка про себе). Дана інформація дала психологу можливість  отримати перше враження про учня.

- Дослідження типу вищої нервової діяльності та сфери професійної діяльності за методикою «Типолог». Мета дослідження: визначення сили нервової діяльності, проявів нервових процесів збудження та гальмування, професійної спрямованості особистості, її сильних сторін та дезадаптаційних факторів. Тестування виявило учнів, які правильно обрали професію та тих, які не зовсім обдумано підійшли до цього питання; тип темпераменту та можливі форми протікання дезадаптації у випадку її настання.

 - Дослідження особистості за проективними методиками («Неіснуюча тварина», «Дім, дерево, людина»). Мета: дослідження особистості та окремих психічних станів. В результаті дослідження були виявлені індивідуальні особливості розвитку особистості учнів, які об’єднували як негативні стани особистості (тривожність, агресивність), певні проблеми в спілкуванні та спрямованості, адекватність самооцінки та самоставлення.

- Дослідження негативних станів особистості за методикою Айзенка (тривожність, фрустрація, агресивність, ригідність) дало можливість визначити рівень соціальної адаптації учнів та проблемні зони особистості.

Отримані показники були проаналізовані та порівняні між досліджуваними по групі. Далі всі результати повідомлялись учням на індивідуальних та групових консультаціях. Паралельно з цим, окремі результати психологічних досліджень особистості учнів обговорювались з майстрами виробничого навчання та класними керівниками для вироблення ефективної взаємодії з ними та аналізу методів впливу.

Також психологом училища проводились соціологічні та психологічні дослідження за запитом адміністрації та методичного кабінету.

Дослідження мотиваційної сфери (мотиви навчальної діяльності, мотиви вибору професії) як основи формування професійної компетентності учнів.

Мета: визначення мотивів вибору професії; дослідження рівня навчальної мотивації; здійснення порівняльного аналізу переважаючих мотивів; здійснення порівняльного аналізу між показниками мотивації учнів різних курсів.

Психологічний інструментарій: Методика «Мотиви вибору професії» (Е.М.Павлютенков), - Методика «Вивчення мотивів учбової діяльності учнів» (авт. А.А.Реан, В.А.Якунін, модиф. О.М.Молчановою)

Цільова група: учні І курсу з базовою освітою (5 груп), учні І курсу з середньою освітою (2 групи), учні ІІІ курсу (1 група).

Вибірка: 160 осіб

Результати: визначення мотивів вибору професії

В учнів переважають утилітарні мотиви вибору професії. Більшість опитаних, обираючи професію, зважали на те, що навчання в училищі дає можливість працювати в місті та забезпечує вступ до ВНЗ (8,46 бала). На другому місці за значущістю опинились пізнавальні мотиви (7,3 бала): респонденти вважають, що їх професія дозволяє використовувати всі свої здібності та постійно самовдосконалюватися. Наступний щабель посіли престижні мотиви (7,18 бала), які засвідчують, що обрана професія ціниться серед знайомих учнів та забезпечує швидке підвищення кваліфікації й професійний ріст.

Найменший показник отримали мотиви, які пов’язані з змістом праці по обраній професії (6,42 бала), що засвідчує сформованість уявлень респондентів про обрану професію.

Для учнів І курсу після 9-го класу на вибір професії вплинули утилітарні та пізнавальні мотиви (8,044 та 8,052 бала відповідно).

На вибір професії учнями І курсу після 11-го класу, окрім утилітарних мотивів, значний вплив здійснили престижні мотиви (8,58 та 7,26 бала відповідно).

На вибір учнів ІІІ курсу вплинули утилітарні та моральні мотиви (8,33 та 7 балів). Це означає, що учні старших курсів своє професійне зростання вже починають пов’язувати з особистісним розвитком.

Проаналізувавши отримані показники, ми відмітили, що найвища мотивація спостерігається в учнів І курсу після 9-го класу (7,296 бала). Саме для юнаків та дівчат цієї групи є найважливішим навчатись професії. Такі особливості пов’язані з віковим розвитком особистості через новоутворення віку – почуття дорослості. Навчаючись в училищі учні мають більше підстав вважати себе дорослішими та самостійними. Учні старших курсів вже менше поєднують це почуття з навчанням професії.

Мотиви учбової діяльності учням було запропоновано оцінити за 10-ти бальною шкалою. При цьому вважалося, що 10 балів відповідає максимальній значущості мотиву, а 0 – мінімальній. Ведучими мотивами учбової діяльності учнів училища виступає прагнення отримати диплом (9,32 бала) та бажання отримувати стипендію (9,09 бала). Не зважаючи на яскраво виражені матеріальні прагнення для учнів училища також важливим є прагнення отримати глибокі та стійкі знання (8,68 бала). Найменш значущими виявились мотиви, пов’язані з самою учбовою діяльністю – «бути постійно готовим до чергових завдань (7,21 бала)» та «уникнути  несхвалення та покарання за погане навчання (7,57 бала)». Отже, юнаки та дівчата на перше місце в учбовій діяльності ставлять матеріальні інтереси, хоча й визнають важливість глибоких та стійких знань.

Проаналізувавши показники мотивів учбової діяльності за курсом навчання, ми визначили, що для учнів І курсу після 9-го класу найважливішим виявилось прагнення отримати глибокі та стійкі знання (9,33 бала) та успішно продовжити навчання на наступному курсі (9,32 бала). Найменше на їх учбову діяльність впливає бажання   уникнути  несхвалення та покарання за погане навчання (7,73 бала) та бути постійно готовим до чергових завдань (7,75 бала).

Для учнів І курсу після 11 класу найзначущим виявились прагнення отримати диплом (8,98 бала) та постійно отримувати стипендію (8,68 бала), а найменше впливає на їх успішність прагнення бути постійно готовим до чергових завдань (6,99 бала) та бути прикладом для одногрупників (7,55 бала).

Для учнів ІІІ курсу також найважливішою причиною їх учбової діяльності стало отримання диплома (9,73 бала) та постійне отримання стипендії (9,33 бала). Юнаки й дівчата відзначають що найменше на їх успішність впливає прагнення  уникнути  несхвалення та покарання за погане навчання (6,33 бала) та отримати інтелектуальне задоволення (6,53 бала).

З результатів аналізу показників мотивів учбової діяльності можна простежити зниження важливості навчання для юнаків та дівчат протягом всього періоду відвідування училища. Така тенденція підтверджується середнім показником мотивації учбової діяльності, який зменшується залежно від  курсу навчання (І курс після 9-го класу – 8,55 бала: І курс після 11 класу – 7,84 бала; ІІІ курс – 7,83 бала).

Можна констатувати, що на вибір професії учнями училища найбільше вплинули утилітарні мотиви, які виражаються в прагненні більшості працювати в місті та навчатись в вищому навчальному закладі, а училище виступає як початкова ланка майбутньої освіти. Але не зважаючи на таку спрямованість, для юнаків і дівчат важливе значення відіграють й пізнавальні мотиви,  які впливають на самовдосконалення особистості.

Дослідження ранніх ознак алкоголізму

Назва методики, автор: «Опитувальник для виявлення ранніх ознак алкоголізму (К.К.Яхін, В.Д.Менделевич)»

         Мета дослідження: виявлення ознак алкоголізму та побутових форм п’янства.

         Цільова група: учні ІІ та ІІ курсів в кількості 28 осіб (хлопців)

         В результаті опитування досліджуваних були отримані кількісні показники, які дали змогу виділити рівні розвитку ранніх ознак алкоголізму. Найбільшу частку склали учні, які відносяться до рівня здоров’я – 60%; на рівні побутового п’янства опинились 10%; рівень алкоголізму визначився в 30% учнів.

         Отже, третина опитаних має проблеми з вживанням алкоголю. Звісно, не можна учнів, які потрапили у вищеназвану групу назвати алкоголіками, тому, що  часто стадії алкоголізму де в чому збігаються з поведінковими вадами молоді, а тому віднесення їх до тієї чи іншої категорії не зовсім доречне. Вони можуть вживати алкоголь через компанію, для того, щоб усунути або приглушити неприємні відчуття, певні психологічні труднощі, розкріпоститися та побороти тривожність, неспокій тощо. Але можна констатувати, що 30% респондентів відносяться до групи ризику, які схильні до алкоголізму.

Соціологічне опитування учнів щодо проблеми насилля та торгівлі людьми. Метою дослідження  стало визначення актуальності проблеми насильства та торгівлі людьми для учнівського середовища.

Цільова група: учні І курсу (після повної середньої освіти) в кількості 44  осіб.

Аналізуючи отримані результати, було визначено, що більшість учнів (25,33%) насильством вважають «знущання над людиною» та «коли гноблять людину» (23,55%). При чім, дівчата частіше (47,11%) обирають перший варіант, а хлопці – відповідають, що «не знаю, що це таке» (29,41%).

До проявів дії насильства учні найчастіше  відносять «побиття» (35,10%) та «позбавлення їжі» (28,05%).

Незначна частка учнів визнали, що проти них вчинялись насильницькі дії в сім’ї - 2,63%  (так відповіли дівчата), в школі – 8,51%, на вулиці – 11,45%, в училищі – 2,94% респондентів.

         Cтосовно того, що учні можуть зробити, щоб уникнути насильства, більшість досліджуваних (20,53%) відповіли «не привертати до себе увагу» або «відповісти насиллям та оборонятись» (17,65%). У відповідях на це питання проявились гендерні відмінності: дівчата найчастіше (41,06%) обирали перший варіант відповіді, а хлопці – другий – (35,29%). Значна частка (17,65%)досліджуваних не знає, що можна зробити в ситуації загрози насилля, але так відповідають тільки хлопці, дівчата ж пропонують багато варіантів нівелювання такої ситуації.

         В ситуації загрози насильства учні визнають, що в першу чергу звернуться до сім’ї (30,53%) чи міліції (30,03%). Але в цьому питанні також проявились гендерні відмінності: дівчата частіше обирають другий варіант (38,84%), а хлопці – перший (25,93%).

         На питання «Чи застосовували ви насилля до інших», трохи більше третини (34,54%) досліджуваних дали позитивну відповідь, але хлопці так вчиняють дещо частіше (37,5% у хлопців, 31,58% у дівчат).

         Друга частина нашого дослідження була присвячена визначенню актуальності проблеми торгівлі людьми та обізнаності учнів щодо цього питання.

         Актуальною проблему торгівлі людьми для нашого суспільства вважає більшість (59,48%) опитаних, але дівчата надають їй більшої значущості, чим хлопці (77,78% у дівчат та 41,18% у хлопців).         

Найчастіше, на думку учнів, до групи ризику щодо торгівлі людьми потрапляють жінки (31,11%) та діти (23,4%). Гендерні відмінності в цьому питані проявились таким чином: дівчата  до найбільшої групи ризику відносять жінок (62,22%), хлопці також з цим згодні, але найчастіше виділяють до цієї групи молодих дівчат (35,29%). Хоча деяка частина опитаних вважає, що до цієї групи можна віднести малозабезпечених (11,76%) та «бомжів» (5,88%).

         Найвагомішими причинами такої ситуації учні називають «нестачу грошей у населення» (33,34%) та «бажання легкої наживи» (27,74%). При чім, дівчата найчастіше обирають перший варіант відповіді (66,67%), а, хлопці – другий (41,18%). До речі, значна частка хлопців взагалі не замислюється над таким питанням (41,18%).

         Незначна частка дівчат зазначила, що в них є знайомі, які опинились в ситуації торгівлі людьми (5,88%). Хлопці не мають таких знайомих.

         На можливу пропозицію роботи за кордоном без знання про сутність роботи  погодиться 5,88% хлопців. Така ж частка опитаних відповіли «можливо погоджусь» (5,88% хлопців та 5,88% дівчат).

         Наступне, що ми намагались дослідити, це чи знають учні, які документи потрібно оформлювати для того, щоб працювати за кордоном. Найчастіше досліджувані відповідали так: «трудовий договір» (27,85%), «закордонний паспорт» (27,15%), «віза» (19,23%). У відповідях на це питання також визначились гендерні відмінності: дівчата найважливішим документом визнали трудовий договір (48%), а хлопці – закордонний паспорт (42,31%). Значна частка дівчат (40%) звернули увагу на те, що обов’язково потрібно перевірити ліцензію фірми, яка пропонує роботу, але необхідність оформити візу визнавалась тільки хлопцями (38,46%).

         В ситуації ризику торгівлі людьми більшість учнів (58,83%) звернулась би до правоохоронних органів, така тенденція простежується у відповідях представників обох статей з деякими кількісними відмінностями. 35,29% дівчат пропонують звернутися до посольства, а 23,53% хлопців – до різних соціальних служб.

         Міри перестороги, які можуть прийняти учні, щоб не потрапити в ситуацію загрози торгівлі, були визначені наступним чином: «бути обережним та пильним» (17,53%), «відмовитись від підозріливих авантюр» (10,17%), «перевіряти інформацію» (12,99%), «не погоджуватися на пропозицію, яка насторожила» (8,35%). Значна частка опитаних не  знає, що можна зробити, щоб уникнути такої ситуації (23,53%).

Дівчата найчастіше відповідали так: «бути обережним та пильним» (29,17%), «відмовитись від підозріливих авантюр» (20,33%); а, хлопці – «перевіряти інформацію» (17,65%). Також, саме серед хлопців визначилась значна частка опитаних, які не дали відповідь на це питання (47,06%).

         Отже, проаналізувавши результати дослідження, можна зазначити, що учні мають певний обсяг знань щодо проблеми насильства, вони визнають існування цієї проблеми, негативно до неї ставляться, але в той же час, сприймають насилля як буденність та звичайне явище. Відповідаючи на питання анкети, учні часто коментували свої відповіді таким чином: «звісно, проти мене були вчинені певні дії, пов’язані з насиллям, але я не сприймав їх таким чином». Про це свідчить також наступний факт – учні, особливо хлопці, не визнають прізвиська як прояв насилля.

         Проблему торгівлі людьми учні вважають важливою, але не дуже актуальною для України. Вони визнають її існування, але не розуміють, яким чином це стосується їх. Деякі з них навіть зазначали під час опитування: «А я тут до чого, я не збираюсь за кордон?». Отже, в значній мірі, в розумінні учнів ця проблема пов’язана тільки з роботою за кордоном. Тому, можна рекомендувати активізувати проведення просвітницької  стосовно проблеми насильства, торгівлі людьми та відповідальності у випадку таких вчинків.

         Дослідження пізнавальних здібностей. Мета дослідження: визначити рівень розвитку пізнавальних (когнітивних) здібностей, які забезпечують людині здатність як пояснення, так і передбачення оточуючої дійсності. Завдання дослідження: дослідити рівень розвитку інтелекту, уваги, пам’яті та уяви в учнів І курсу; здійснити порівняльний аналіз показників пізнавальних здібностей між навчальними групами; порівняти показники учнів І курсу 2011р. та 2012 р.

В дослідженні взяли участь групи І курсу в кількості 90 осіб.

         Проаналізувавши результати та виділивши умовний показник пізнавальних здібностей, ми порівняли їх з результатами учнів І курсу минулого року навчання, які презентовані в табл.1.

Таблиця 1.

Кількісні показники (%) рівня розвитку пізнавальних здібностей     

 учнів І курсів минулого та поточного року навчання

Складові

2011-2012 н.р.

2012-2013 н.р

високий

середній

низький

високий

середній

низькй

1

Інтелект

14,84

43,71

41,45

5,78

23,44

70,78

2

Увага

19,44

71,36

9,2

22,64

61,56

15,80

3

Пам’ять

1,34

45,21

53,45

2,66

34,69

62,64

4

Уява

14,96

83,8

1,18

8,86

82,41

8,73

5

Загальний показник

12,65

61,04

26,31

9,98

50,53

39,49

                                                                                                                  

Як можна простежити в таблиці, в учнів І курсу 2012-2013 р.н. відмічається зниження рівня пізнавальних здібностей, показник високого рівня в них зменшився майже на 3% (від 12,65% в минулому до 9,98% в поточному навчальному році). Приблизно так само збільшився показник низького рівня (від 26,31% до 39,49% відповідно). Звертаємо увагу на більшу кількість учнів в поточному н.р. з вищим рівнем розвитку уваги, який зріс від 19,44% до 22,64%. Незначно збільшились показники пам’яті від 1,34% до 2,66% (високий рівень). Але в той же час і визначилась більша частка учнів, які мають низькі показники пам’яті (від 53,45% до 62,64%) та уваги (від 9,2% до 15,80%). Порівняно з минулим роком в учнів знизились показники рівня розвитку уяви та інтелекту, дещо підвищились уваги та пам’яті. Але в підсумку, викладені вище результати доводять певне зниження рівня розвитку пізнавальних здібностей в учнів І курсу порівняно з учнями минулого року.

Моніторинг щодо визначення рівня тривожності та агресивності.

 Мета: вивчення  контингенту, вироблення подальшої корекційно-розвивальної роботи з ними.

Цільова група: учні І курсу в кількості 93 особи.

Були отримані наступні результати:

І. Фізична агресія:

- високий рівень мають 45,39% досліджуваних;

- середній рівень – 38,91%;

- низький виявлено в 15,7% учнів.

ІІ. Вербальна агресія:

-  високий рівень продемонстрували 48,29%;

- середній – 29,10%;

- низький рівень виявлено в 22,61%.

ІІІ. Особистісна тривожність:

- високий рівень мають 20,86%;

- середній рівень – 58,26%;

- низький – 20,88%.

         Отже, приблизно третина учнів має високий рівень соціальної адаптації та показують низьку тривожність та агресивність. Ті учні, які продемонстрували високий рівень агресивності й тривожності можуть здійснити правопорушення під впливом тиску з боку референтної групи або через низьке самоволодіння під впливом моменту. Учні, які мають середній рівень соціальної адаптації можуть також діяти під впливом моменту у значущих для себе ситуаціях.

Психодіагностична робота з учнями на ІІ та ІІІ курсах проводилась вибірково за тими ж напрямками для виявлення динаміки рівня особистісного розвитку та соціальної адаптації. Отримані результати показують підвищення рівня самоволодіння та зниження негативних станів особистості (тривожності, агресивності, фрустрації тощо).

Індивідуальна психодіагностична робота проводиться найчастіше за запитом учнів, які хочуть глибше зрозуміти свою особистість та виявити неусвідомлені мотиви. Для цього використовуються як проективні методи, так і опитувальники, тести та комп’ютерні варіанти діагностичних методик.

ІІ. Консультаційна робота - наступний значний напрямок роботи психолога, яка також проводиться в груповій та індивідуальній формі.

Основною метою консультативної роботи практичного психолога є надання психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу, яка включає виявлення основним проблемних зон в розвитку особистості та роботу по їх подоланню, робота з конфліктами, сприяння розвитку та саморозвитку особистості. Найтиповіші звернення учнів до психолога протягом року були такі: конфлікти в учнівському середовищі, перше кохання та проблеми в стосунках з протилежною статтю; профорієнтаційні питання, конфлікти з батьками чи педагогами, проблеми вибору хлопця (дівчини); посттравматичні стресові розлади, суїцидальні бажання, погрози чи спроби; особистісні проблеми (низька чи завищена самооцінка, страхи, тривожність, низька комунікативність) та ін.. З боку педагогів, в основному, це були звернення за порадами по налаштуванню стосунків чи ефективної взаємодії з учнями, методів впливу на них та аналізу правильності обраних способів виховної роботи з урахуванням особистісних якостей учнів.

ІІІ. Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота. Метою даного виду роботи була корекція проблемних зон особистості, зняття негативних станів особистості,  розвиток комунікативних якостей, моральний та особистісной розвиток учнів, превентивне виховання.

·                   Психологом училища  розроблено  та проведено цикл  практичних занять:

-                     Практичні заняття по підвищенню рівня групової згуртованості (мета: підвищення згуртованості учнів в новій навчальній групі, створення сприятливого психологічного клімату), проводились протягом жовтня-листопада 2012 р.;

- Практичні заняття по формуванню навичок адекватної самооцінки (мета: формування навичок адекватної самооцінки та самоповаги до власної особистості та особистості оточуючих), проводились протягом грудня – лютого 2012 р.;

- Практичні заняття по розвитку комунікативних навичок та соціального сприйняття, підвищення рівня соціальної адаптації (мета: формування навичок ефективного спілкування, усвідомлення учнями сприйняття власної особистості оточуючими), проводилось в січні-лютому 2012 р. в навчальних групах І курсу;

- Практичні заняття по розвитку комунікативних навичок (мета: формування навичок самопрезентації та впевненої поведінки), проводилось в навчальних групах протягом січня 2012 р.;

- Практичні заняття по формуванню навичок позитивного самосприйняття (мета: спрямування учнів на ціннісне сприйняття кожної особистості, вироблення навичок поваги та самоповаги, доброзичливого ставлення), проводились в навчальних групах протягом лютого-березня 2012 р.;

- Практичні заняття по розвитку ціннісного ставлення (мета: спрямування учнів на ціннісне ставлення до оточуючих, вміння бачити їх позитивні сторони, тренування вміння толерантного спілкування), проводилось протягом квітня – травня 2012р.

·               Проведені розвивальні заняття з профілактики насильства в учнівському середовищі, шкідливих звичок, утвердження необхідності здорового способу життя  та підвищення правової обізнаності:

- Розвивальні заняття на тему: «Куріння чи здоров’я – обирайте самі» (мета: профілактика куріння, усвідомлення шкідливого впливу тютюну на організм та причин, які призводять до паління, переорієнтація учнів на здоровий спосіб життя як умови досягнення успіху), проводились в лютому 2012р.

- Заняття по програмі «рівний-рівному» по профілактиці вживання алкоголю (мета: визначення причин вживання алкоголю учнями, переорієнтація їх на інші способи вирішення труднощів та проведення вільного часу, спрямування на усвідомлення наслідків від необачної поведінки в ситуації алкогольного сп’яніння), проводилось в навчальних групах протягом березня-квітня;

- Розвивальні заняття на тему «Стать та статеві стосунки» (мета: формування усвідомленого ставлення до статевих стосунків, формування ціннісного ставлення до стосунків, усвідомлення значущості репродуктивного здоров’я для майбутнього учнів) проводились в квітні 2012 р.

- Заняття з елементами тренінгу на підвищення правової обізнаності учнів та з метою профілактики насилля та торгівлі людьми в учнівському середовищі (листопад – грудень 2012 р.).

ІУ. Психологічна просвіта.

Підготовлено та проведено виступи на педагогічних та інструктивно-методичних нарадах на теми:

-        «Суїцидальна поведінка юнаків, її профілактика та корекція».

-        «Результати дослідження рівня розумового розвитку учнів».

-        «Система роботи практичного психолога по профілактиці  правопорушень  в учнівському середовищі».

Також психолог училища розробила психокорекційну програму «Формування толерантного ставлення до особистості» для участі в обласному конкурсі фахової майстерності психологів, яка зайняла І місце.

В складі творчої групи брала участь в написанні методичного збірника «Професійне вигорання» для психологів та педагогів.

Постійно проводить бесіди з учнями та педагогічним складом щодо вікових особливостей розвитку, психологічних проблем особистості, шляхів подолання конфліктів, превентивного виховання тощо.

Значна увага приділяється психологом роботі з учнями групи ризику. «Групи ризику» - це категорії дітей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труднощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі.

 До цієї групи відносять такі категорії дітей:

- діти-сироти,

- діти з девіантною поведінкою,

- діти з вадами фізичного та психічного розвитку;

- діти, які зазнали насильства,

- обдаровані діти, які відчувають труднощі в спілкуванні.

           Серед усіх представників „груп ризику” найбільш проблемними є діти, схильні до різних форм девіантної поведінки.

Складність визначення поняття „поведінки з відхиленням" в тому, що оцінка будь-якої поведінки має на увазі її порівняння з якоюсь нормою. Девіантною називають поведінку, що відхиляється від норми, є нестандартною. Вона завжди пов'язана з якою-небудь невідповідністю людських вчинків, дій, видів діяльності, розповсюдженим у суспільстві або групах нормам, правилам поведінки, ідеям, стереотипам, чеканням, установкам, цінностям.

Сьогодні профілактична спрямованість є однією з провідних функцій соціально-педагогічної діяльності. Це зумовлено, у першу чергу, зростанням кількості девіантів серед підлітіків та молоді, посиленням асоціальних рис молодіжної субкультури, зростанням темпів розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення.

Робота психолога з дітьми «групи-ризику» у  ВПУ №9 має певну системність та проводиться поетапно й постійно.

І етап – виявлення дітей «груп ризику»:

1.1.Часткове виявлення дітей зазначеної категорії відбувається на етапі вступу до училища під час прийому документів. В приймальному відділенні виявляються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування та діти з вадами фізичного і психічного розвитку.

1.2. Виявлення проблемних зон розвитку особистості, які можуть погіршувати соціально-психологічну адаптацію та вчиняти вплив на міжособистісні стосунки учнів за допомогою психодіагностичних методик (тривожність, агресивність, страхи, низький комунікативний рівень, високий рівень стресу, неадекватна самооцінка і рівень домагань та ін. ).

1.3. Індивідуальні консультації з майстрами виробничого навчання та класними керівниками для порівняння отриманих даних з педагогічними спостереженнями та уточнення невиявлених проблем;

1.4.Індивідуальні консультації з учнями, на яких відбувається обговорення отриманих результатів досліджень та спостережень, уточнення проблемних зон розвитку та актуальної соціальної ситуації.

На цьому ж етапі формується список учнів, які потребують особливої уваги та входять до групи ризику.

ІІ етап – психологічний супровід учнів, що потребують особливої уваги:

2.1. Індивідуальні консультації із учнями для заглиблення в проблему та уточнення її змісту, планування роботи по її подоланню чи кореції.

2.2. Індивідуальна корекційна робота за згодою учня.

2.3. Індивідуальні консультації з класними керівниками та майстрами в/н для вироблення спільних стратегій роботи з учнями даних категорій, вирішення конфліктів.

2.4. Спостереження за учнями в групі для виявлення характеру міжособистісних стосунків, вміння спілкуватись та дотримуватись моральних норм поведінки.

2.5. Індивідуальні консультації з батьками учнів зазначених категорій для прояснення умов розвитку, навчання та виховання в сім’ї, внутрішньосімейних стосунків (за потребою). Надання рекомендацій батькам по налагодженню стосунків з проблемними дітьми та вирішенню конфліктів.

2.6. Групові консультації та практичні заняття по особистісному розвитку для набуття досвіду та соціальних навичок у вирішенні конфліктів, ефективному спілкуванні та спільній взаємодії учнів.

Значна увага приділяється психологом  роботі з педагогами. В червні 2012 року був проведений тренінг особистісного та професійного зростання з майстрами в/н. Його метою стало формування адекватного уявлення про себе, свої здібності, досягнення; спрямування на переосмислення своїх професійних якостей, підвищення професійної компетентності. Також в рамках «Школи молодого майстра» у вересні-жовтні 2012 р. були проведені заняття педагогічного спілкування, які мали на меті підвищення професійної компетентності та мотивації молодих майстрів в/н, інтеграцію досвіду учасників й спрямування їх на ціннісне ставлення до особистості учнів та колег.

Последнее обновление ( 29.06.13 04:55 )  

Про професії

Отримайте детальну інформацію про професії в училищі. Детальніше...
Задайте питання або надайте пропозицію
 

Контакти ДНЗ "ВПУ №9 м.Кіровоград"

25030, Україна, м. Кропивницький, вул. Шатила, 4
Директор Рацул Олександр Борисович 
Телефон/факс (0522) 37-10-31
Електронна пошта  
vpu-9@ukr.net