Нормальні речі в стані гострого стресу

Поради від психолога Кропивницького ВПУ!!!

Нормальні речі в стані гострого стресу.

Як би ви нереагували знайте, що це нормальна реакція на ненормальні події.

Що можуть відчувати люди в стані гострого стресу?

Прочитайте це, щоб не лякатися самих себе.

Провали в пам’яті. Відчуття «не розумію, що я роблю і куди йду, хто я теж не розумію». Все вилітає з голови, почали фразу – забули чим збиралися її закінчити. Пішли – забули, куди. Призначили зустріч і забули, сіли не на ту гілку метро, забули телефон.

Почуття, що ні в чому немає сенсу. Це не розпач, а швидше здивування – щиро не розумієте, навіщо чистити зуби, навіщо взагалі щось робити. Майбутнього немає.

Важко доводити справи до кінця, особливо справи розпочаті до війни – дочитувати книгу, дописувати наукову статтю, дошивати спідницю, продовжувати якісь стосунки.

Ватна голова, начебто всередині неї є якісь зони обмороження. Вони не включаються та не працюють. Думки розбігаються та плутаються.

Найпростіші речі робляться ну дуже довго. Можна годинами сидіти та дивитися в одну точку. Можна піти прати білизну – і через 40 хвилин виявити себе сидячим на кухні.

Важко говорити. Фізично важко, навіть коли треба, з близькими, з колегами, навіть найпростіші фрази.

Важко не говорити. Говорите і говорите, неважливо що, запихуєте слова в кожну порожню секунду.

Раптова гостра ненависть до когось чи чогось. Гаряча, ніби вас облили окропом. Ви раніше й не думали, що можно відчувати щось таке.

Лють і почуття зради. Загалом лють і злість – непогані почуття, вони означають, що у психіки все ще залишаються сили. Можна спробувати використати енергію агресії на щось корисне.

Нестерпно дратують дрібниці. Не кажучи вже про близьких, близькі можуть дратувати так, що й передати не можна – хоча краєм свідомості ми розуміємо, що нічого незвичайного вони не роблять.

Моторошне почуття самотності і бездомності. Навіть якщо будинок є, нікуди не дівся, і ми сидимо на рідному дивані.

Відчуття безпроствітної темряви ніби хтось загинув – чи то ми, чи хтось із близьких, чи весь світ. Начебто в ньому не залишилося ні фарб, ні листочків, ні звуків, ні друзів, нічого.

Радість і полегшення. Якісь довоєнні питання вдало вирішилися самі по собі або виявилися оглушливо неважливими. Можна про це більше не думати.

Сором за цю радість. Загалом багато різних видів сорому. Сором за те, що почуваєтесь винними. Сором, що недостатньо почуваєтесь винними. Сором за те, що ви не герой. Сором за розгубленість. Сором за те, що вам тривожно. І так далі.

Легка ейфорія, прямо-таки підозріла. Безтурботне «все буде добре», «та це нісенітниця, через пару тижнів все закінчиться».

Фізичне відчуття розірваності на шматки. Екзистенційний жах, панічні атаки, коли світ здається моторошним та підозрілим місцем. Це один із найнеприємніших можливих симптомів, якщо він вас часто турбує — зверніться до психолога.

Безсоння.

Ао, навпаки, нескінченне бажання спати, спати і спати.

Нічні жахіття, в яких мозок програє страшні картинки – війна, апокаліпсис, ядерний вибух на горизонті, обстріли, вибухи поїздів, ракетні удари.

Дивні і сильні болі без причин у несподіваних місцях – спина, голова, шлунок, очі. Раптові алергії на порожньому місці. Запалення слизових. Імунітет не витримує перенапруги, тому страждають найбільш вразливі місця, іноді відразу декілька.

Нетипові смакові пристрасті, коли одночасно їсте шоколад, м’ясо, яблука, хліб, ковбасу, халву, запиваючи все це кефіром. Безкінечно їсте, їсте і їсте, і все одно голодні.

Або, навпаки, взагалі зник апетит.

І так далі. Це далеко не всі симптоми, які ви можете спостерігати, можуть бути й інші.